1. Словник української мови Грінченка

розволочитися

Розволочи́тися, -чу́ся, -чишся

гл.

1) Привыкнуть шляться, таскаться.

2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розволочитися — розволочи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розволочитися — див. розволочуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розволочитися — РОЗВОЛОЧИ́ТИСЯ див. розволо́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розволочитися — Розволочи́тися, -лочу́ся, -ло́чишся, -чаться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розволочитися — РОЗВОЛОЧИ́ТИСЯ див. розволо́чуватися. Словник української мови в 11 томах