Словник української мови Грінченка

розгайнувати

Розгайнувати, -ную, -єш

гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розгайнувати — розгайнува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгайнувати — РОЗГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., що. 1. Витратити марно, перевести, розтринькати що-небудь. Розгайнувати нажите добро; Розгайнувати роки. 2. Розкидати, порозкидати. Розгайнувати все у хаті.  Словник української мови у 20 томах