розгайнувати

РОЗГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., що.

1. Витратити марно, перевести, розтринькати що-небудь.

Розгайнувати нажите добро;

Розгайнувати роки.

2. Розкидати, порозкидати.

Розгайнувати все у хаті.

Значення в інших словниках

1. розгайнувати — розгайнува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгайнувати — Розгайнувати, -ную, -єш гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у.  Словник української мови Грінченка