розгайнувати
РОЗГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., що.
1. Витратити марно, перевести, розтринькати що-небудь.
Розгайнувати нажите добро;
Розгайнувати роки.
2. Розкидати, порозкидати.
Розгайнувати все у хаті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгайнувати — розгайнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгайнувати — Розгайнувати, -ную, -єш гл. Привести въ безпорядокъ. У нас у хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату. Водч. у. Словник української мови Грінченка