розгайнований

РОЗГАЙНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розгайнува́ти 2;

// розгайно́вано, безос. пред.

У хаті розгайновано було, а тут батюшка з хрестом у хату (Сл. Б. Грінченка).