Словник української мови Грінченка

розгарцюватися

Розгарцюватися, -цююся, -єшся

гл.

1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.

2) Расшалиться.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розгарцюватися — розгарцюва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгарцюватися — РОЗГАРЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. 1. Гарцювати тривалий час, довго (про коней або вершників). Розгарцювалися необ'їжджені коні; // перен. Дуже сильно розійтися, розбушуватися (про явища природи).  Словник української мови у 20 томах