1. Словник української мови Грінченка

розгарцюватися

Розгарцюватися, -цююся, -єшся

гл.

1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.

2) Расшалиться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгарцюватися — розгарцюва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгарцюватися — РОЗГАРЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. 1. Гарцювати тривалий час, довго (про коней або вершників). Розгарцювалися необ'їжджені коні; // перен. Дуже сильно розійтися, розбушуватися (про явища природи). Словник української мови у 20 томах