1. Словник української мови у 20 томах

розгарцюватися

РОЗГАРЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм.

1. Гарцювати тривалий час, довго (про коней або вершників).

Розгарцювалися необ'їжджені коні;

// перен. Дуже сильно розійтися, розбушуватися (про явища природи).

Скоро вітрючак так розгарцювався, що став заглушати наші голоси в кабіні і в салоні [снігоходу]. Стало моторошно од цього грізного гуготіння (П. Автомонов).

2. перен. Пустувати, бігати, скакати і т. ін. (перев. про дітей).

3. зневажл. Танцювати тривалий час.

Розгарцювалась молодь на дискотеці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгарцюватися — розгарцюва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгарцюватися — Розгарцюватися, -цююся, -єшся гл. 1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться. Словник української мови Грінченка