розграбати

Розграбати, -баю, -єш

гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.

Значення в інших словниках

1. розграбати — розгра́бати дієслово доконаного виду розгрібати діал.  Орфографічний словник української мови
2. розграбати — див. розгрібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розграбати — РОЗГРА́БАТИ див. розгріба́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розграбати — РОЗГРА́БАТИ див. розгріба́ти.  Словник української мови в 11 томах