роздарувати

Роздаровувати, -вую, -єш

сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.

Значення в інших словниках

1. роздарувати — роздарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздарувати — див. роздаровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздарувати — РОЗДАРУВА́ТИ див. роздаро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. роздарувати — Роздарува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. роздарувати — РОЗДАРУВА́ТИ див. роздаро́вувати.  Словник української мови в 11 томах