роздзьобати

Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш

гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.

Значення в інших словниках

1. роздзьобати — роздзьо́бати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздзьобати — див. роздзьобувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздзьобати — РОЗДЗЬО́БАТИ див. роздзьо́бувати.  Словник української мови у 20 томах
4. роздзьобати — РОЗКЛЮВА́ТИ (про птахів), РОЗДЗЬО́БАТИ (РОЗДЗЮ́БАТИ). — Недок.: розкльо́вувати, роздзьобувати (роздзюбувати). Не вгадали, що вилетить Орел із-за хмари Замість гуся і розклює Високу тіару (Т. Шевченко); У жостері трапезували дубоноси.  Словник синонімів української мови
5. роздзьобати — РОЗДЗЬО́БАТИ див. роздзьо́бувати.  Словник української мови в 11 томах