роздряпувати

Роздряпувати, -пую, -єш

сов. в. роздряпати, -паю, -єш, гл. Расцарапывать, расцарапать.

Значення в інших словниках

1. роздряпувати — роздря́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздряпувати — -ую, -уєш, недок., роздряпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. 2》 тільки док., розм., рідко. Неглибоко, абияк зорати землю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздряпувати — РОЗДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. Ранений у гарячці роздряпує свої рани (І. Франко); Ну, не без того, що трохи роздряпаєш руки (М. Стельмах). 2. тільки док., розм.  Словник української мови у 20 томах
4. роздряпувати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док.  Словник синонімів української мови
5. роздряпувати — РОЗДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Сильно, до крові дряпати; вкривати шкіру подряпинами. Ранений у гарячці роздряпує свої рани (Фр., VI, 1951, 243); Ну, не без того, що трохи роздряпаєш руки (Стельмах, І, 1962, 218).  Словник української мови в 11 томах