розжалобити

Розжалобити, -блю, -биш

гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.

Значення в інших словниках

1. розжалобити — розжа́лобити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розжалобити — див. розжалоблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати.  Словник української мови у 20 томах
4. розжалобити — РОЗЖА́ЛОБИТИ див. розжало́блювати.  Словник української мови в 11 томах