розлогий
Розло́гий, -а, -е
1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199.
2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами.
3) Раскидистый (о деревьяхъ).
4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка