розлогий
розло́гий
-а, -е.
1》 Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір.
|| Великий, просторий.
2》 Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий.
|| Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя).
|| Який широко розходиться в боки.
|| перен. Міцної будови тіла; Кремезний.
3》 перен. Який звучить вільно, рівно, невимушено.
|| Який розноситься на далеку відстань.
|| Плавний, повільний, без різких переходів і змін.
4》 Який, поступово знижуючись, не має крутих схилів (про рельєф місцевості); спадистий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови