розлоги

розло́ги

-ів, мн. (одн. розліг, розлог, -логу, ч.).

1》 Широкий, відкритий простір; широчінь.

2》 зах. Ворота у гуцулів.

Значення в інших словниках

1. розлоги — див. далечінь; простір  Словник синонімів Вусика
2. розлоги — РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
3. розлоги — РОЗЛО́ГИ, ів, мн. (одн. розлі́г, розло́г, ло́гу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
4. розлоги — Розло́ги, -гів м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются...  Словник української мови Грінченка