розмивати

Розмива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.

Значення в інших словниках

1. розмивати — розмива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмивати — -ає, недок., розмити, -иє, док., перех. 1》 Руйнувати поверхню ґрунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). || Робити грузьким, в'язким (шлях); псувати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розмивати — РОЗМИВА́ТИ, а́є, недок., РОЗМИ́ТИ, и́є, док., що. 1. Руйнувати поверхню ґрунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М.  Словник української мови у 20 томах
4. розмивати — ЗМИВА́ТИ (руйнуючи, знищуючи сильною течією, великою кількістю води, відносити кудись що-небудь), РОЗМИВА́ТИ. — Док.: зми́ти, розми́ти. На крутому схилі я мав морг поля. Коли не змивала злива, то збирав трохи жита (С.  Словник синонімів української мови
5. розмивати — РОЗМИВА́ТИ, а́є, недок., РОЗМИ́ТИ, и́є, док., перех. 1. Руйнувати поверхню грунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах