1. Словник української мови Грінченка

розмивати

Розмива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмивати — розмива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмивати — -ає, недок., розмити, -иє, док., перех. 1》 Руйнувати поверхню ґрунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). || Робити грузьким, в'язким (шлях); псувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмивати — РОЗМИВА́ТИ, а́є, недок., РОЗМИ́ТИ, и́є, док., що. 1. Руйнувати поверхню ґрунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розмивати — ЗМИВА́ТИ (руйнуючи, знищуючи сильною течією, великою кількістю води, відносити кудись що-небудь), РОЗМИВА́ТИ. — Док.: зми́ти, розми́ти. На крутому схилі я мав морг поля. Коли не змивала злива, то збирав трохи жита (С. Словник синонімів української мови
  5. розмивати — РОЗМИВА́ТИ, а́є, недок., РОЗМИ́ТИ, и́є, док., перех. 1. Руйнувати поверхню грунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду). Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (Коцюб. Словник української мови в 11 томах