розмивати

РОЗМИВА́ТИ, а́є, недок., РОЗМИ́ТИ, и́є, док., перех.

1. Руйнувати поверхню грунту, поступово змиваючи, зносячи її частинки (про воду).

Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (Коцюб., III, 1956, 349);

Розмиваючи яри, весняні потоки часто виносили на піщаний берег ріки величезні білі кістки прадавніх тварин (Донч., IV, 1957, 207);

А хвилі, Що берег не один розмили, Валами йдуть (Перв., І, 1958, 147);

// Робити грузьким, в’язким (шлях); псувати.

Дощі розмили шляхи (Собко, Шлях.., 1948, 215);

// безос.

Знову весна. Дорогу розмило (Шер., Генерал Орленко, 1948, 49);

// Руйнувати, знищувати (яку-небудь споруду) сильною течією, надмірною кількістю води.

В того повінь останній прикладок сіна потягла, іншому хату розмиває (Гончар, Таврія, 1952, 16);

Велетенські хвилі все дужче бились об каміння, хлюпали на дамбу, розмивали залізничну колію (Коцюба, Нові береги, 1959, 375);

Темної горобиної ночі вода розмила греблю, зірвала перемичку між старими й новими виробками (Мушк., Серце.., 1962, 240).

2. Частково змиваючи, робити невиразним, нечітким (яке-небудь зображення, напис, малюнок і т. ін.).

Вода розмила сліди.

3. перен. Підривати, ослаблювати що-небудь.

КПРС високо оцінює боротьбу, яку ведуть комуністи братніх країн проти будь-яких спроб розмити позиції нового ладу (До 100-річчя .. В. І. Леніна, 1970, 32).