розмочувати
Розмо́чувати, -чую, -єш
сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Словник української мови ГрінченкаРозмо́чувати, -чую, -єш
сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Словник української мови Грінченка