розмочувати

Розмо́чувати, -чую, -єш

сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмочувати — РОЗМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що. Намочуючи, робити м'яким, викликати розбухання. Він, в котрий уже раз, перестругував глину, .. щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (О. Словник української мови у 20 томах
  2. розмочувати — розмо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розмочувати — -ую, -уєш, недок., розмочити, -мочу, -мочиш, док., перех. Намочуючи, робити м'яким, викликати розбухання. Розмочувати рахунок — програючи, відкривати рахунок під час спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмочувати — РОЗМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. Намочуючи, робити м’яким, викликати розбухання. Він, в котрий уже раз, перестругував глину,.. щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах