1. Словник української мови Грінченка

розмружити

Розмружити, -жу, -жиш

гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмружити — розмру́жити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розмружити — -жу, -жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмружити — РОЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Не мрію, ні, повіки я розмружив – іронія і гордість на лиці, іронія. (П. Тичина); Вона примружила очі й затамувала подих. Словник української мови у 20 томах
  4. розмружити — РОЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія… (Тич., І, 1946, 119). Словник української мови в 11 томах