розмружити
РОЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити.
Не мрію, ні, повіки я розмружив — іронія і гордість на лиці, іронія… (Тич., І, 1946, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмружити — розмру́жити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розмружити — -жу, -жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмружити — РОЗМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що, розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити. Не мрію, ні, повіки я розмружив – іронія і гордість на лиці, іронія. (П. Тичина); Вона примружила очі й затамувала подих. Словник української мови у 20 томах
- розмружити — Розмружити, -жу, -жиш гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей. Чуб. V. 236. Словник української мови Грінченка