1. Словник української мови Грінченка

розмочити

Розмочити

см. розмочувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмочити — розмочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмочити — див. розмочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмочити — РОЗМОЧИ́ТИ див. розмо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розмочити — Чу, -чиш, док., спорт. Відкрити рахунок у грі. Молодняк Крощенка «розмочити» грузинів не зміг (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
  5. розмочити — (-очу, -очиш) док., кого, що; спорт. Відкрити рахунок у футбольному матчі, забити перший гол. "Розмочила" свій рахунок з Анандом, зробила нічиї з іншими (СГ, 31.10.2001). БСРЖ, 499. Словник жарґонної лексики української мови
  6. розмочити — РОЗМОЧИ́ТИ див. розмо́чувати. Словник української мови в 11 томах