розмочувати

РОЗМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. Намочуючи, робити м’яким, викликати розбухання.

Він, в котрий уже раз, перестругував глину,.. щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328);

Марусякові ніби захотілося їсти. Витяг кавалок засушеного хліба і гриз. Розмочити б… (Хотк., II, 1966, 108);

— Чоботи он приволік, як хлющі. Завтра засохнуть, як взуватимешся? — Водою розмочу (Тют., Вир, 1964, 104).

◊ Розмо́чувати (розмочи́ти) раху́нок — програючи, відкривати рахунок під час спортивних змагань.

Друга половина гри ще не скінчилася, а берлінці сохли на шести — нуль і ніяк не могли розмочити рахунок (Ю. Янов., II, 1954, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмочувати — РОЗМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що. Намочуючи, робити м'яким, викликати розбухання. Він, в котрий уже раз, перестругував глину, .. щоб роздрібнити грудки, потім розмочував і довго місив (О. Словник української мови у 20 томах
  2. розмочувати — розмо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розмочувати — Розмо́чувати, -чую, -єш сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123. Словник української мови Грінченка
  4. розмочувати — -ую, -уєш, недок., розмочити, -мочу, -мочиш, док., перех. Намочуючи, робити м'яким, викликати розбухання. Розмочувати рахунок — програючи, відкривати рахунок під час спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови