рознизати

Рознизати, -жу, -жеш

гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.

Значення в інших словниках

1. рознизати — розниза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рознизати — див. рознизувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати.  Словник української мови у 20 томах
4. рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати.  Словник української мови в 11 томах