рознизати
Рознизати, -жу, -жеш
гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознизати — розниза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- рознизати — див. рознизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати. Словник української мови у 20 томах
- рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати. Словник української мови в 11 томах