рознизати

Рознизати, -жу, -жеш

гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознизати — розниза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рознизати — див. рознизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. рознизати — РОЗНИЗА́ТИ див. розни́зувати. Словник української мови в 11 томах