1. Словник української мови Грінченка

рознестися

Розноситися, -шуся, -сишся

сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося. Чуб. V. 17.

---------------

Розноситися, -шуся, -сишся

гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як в писаною торбою. Ном. № 2691.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознестися — рознести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рознестися — див. розноситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознестися — РОЗНЕСТИ́СЯ див. розно́ситися. Словник української мови у 20 томах
  4. рознестися — розно́ситися / рознести́ся за ві́тром. Щезати, пропадати, зникати і т. ін. Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
  5. рознестися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. рознестися — РОЗНЕСТИ́СЯ див. розно́ситися. Словник української мови в 11 томах