рознести

Рознести, -ся

см. розносити, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознести — рознести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рознести — [рознеисти] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. роуз(‘)н'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. рознести — див. розносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рознести — РОЗНЕСТИ́ див. розно́сити. Словник української мови у 20 томах
  5. рознести — (як (мов)) соро́ка на хвості́ розно́сить / рознесла́. Дуже швидко поширюються якісь чутки. По Веселій, мов сорока на хвості розносить щоразу, яка там цього вечора юшка заварювалась .. і які клались приправи (О. Фразеологічний словник української мови
  6. рознести — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. рознести — Розне́сти́, див. розно́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рознести — РОЗНЕСТИ́ див. розно́сити. Словник української мови в 11 томах