1. Фразеологічний словник української мови

рознестися

розно́ситися / рознести́ся за ві́тром. Щезати, пропадати, зникати і т. ін. Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознестися — рознести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рознестися — див. розноситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознестися — РОЗНЕСТИ́СЯ див. розно́ситися. Словник української мови у 20 томах
  4. рознестися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. рознестися — РОЗНЕСТИ́СЯ див. розно́ситися. Словник української мови в 11 томах
  6. рознестися — Розноситися, -шуся, -сишся сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося. Чуб. V. 17. --------------- Розноситися, -шуся, -сишся гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як в писаною торбою. Ном. № 2691. Словник української мови Грінченка