розрубати

Розрубати

см. розрубувати.

Значення в інших словниках

1. розрубати — розруба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розрубати — див. розрубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрубати — РОЗРУБА́ТИ див. розру́бувати.  Словник української мови у 20 томах
4. розрубати — розру́бувати / розруба́ти ву́зол (вузли́) чого і без додатка. Рішуче й остаточно розв’язувати що-небудь складне, заплутане. Зі сторінок наших книг майже зовсім зник герой- надлюдина...  Фразеологічний словник української мови
5. розрубати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розрубати — РОЗРУБА́ТИ див. розру́бувати.  Словник української мови в 11 томах