Словник української мови Грінченка

розрушити

Розруша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. н. п.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розрушити — розру́шити дієслово доконаного виду розворушити діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розрушити — див. розрушати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти.  Словник української мови в 11 томах