Орфографічний словник української мови

розрушити

розру́шити

дієслово доконаного виду

розворушити

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розрушити — див. розрушати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розрушити — РОЗРУ́ШИТИ див. розруша́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. розрушити — Розруша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. н. п.  Словник української мови Грінченка