розскочитися

Розско́читися, -чуся, -чишся

гл.

1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.

2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.

Значення в інших словниках

1. розскочитися — розско́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розскочитися — див. розскакуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розскочитися — РОЗСКО́ЧИТИСЯ див. розска́куватися.  Словник української мови у 20 томах
4. розскочитися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. розскочитися — Розско́читися, -ко́чуся, -ко́чишся, -чаться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розскочитися — РОЗСКО́ЧИТИСЯ див. розска́куватися.  Словник української мови в 11 томах