розскочитися

Розско́читися, -чуся, -чишся

гл.

1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.

2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розскочитися — РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  2. розскочитися — РОЗСКО́ЧИТИСЯ див. розска́куватися. Словник української мови в 11 томах
  3. розскочитися — РОЗСКО́ЧИТИСЯ див. розска́куватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розскочитися — див. розскакуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розскочитися — розско́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. розскочитися — Розско́читися, -ко́чуся, -ко́чишся, -чаться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)