1. Словник української мови Грінченка

розскубти

Розскуба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розскубти — розску́бти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розскубти — див. розскубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розскубти — РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розскубти — РОЗСКУ́БТИ див. розску́бувати. Словник української мови в 11 томах