розславляти
Розславля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Словник української мови ГрінченкаРозславля́ти, -ля́ю, -єш
сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Словник української мови Грінченка