розславляти
РОЗСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. розсла́влять; док., кого і без дод.
Перебільшено, надміру розхвалювати кого-, що-небудь.
Миркнув [Чайченко] там якесь слово чи друге до шинкарки, хтось цікавий підхопив та розславив по селу, – от і поговір став недобрий (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)