Словник української мови Грінченка

розсужати

Розсужа́ти, -жа́ю, -єш

гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.

Словник української мови Грінченка