Словник української мови Грінченка

розсуканий

Розсуканий, -а, -е

Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розсуканий — розсу́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розсуканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсуканий — РОЗСУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсука́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розсуканий — Розсу́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розсуканий — РОЗСУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсука́ти.  Словник української мови в 11 томах