розчавичити
Розчави́чити, -чу, -чиш
гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Словник української мови ГрінченкаРозчави́чити, -чу, -чиш
гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Словник української мови Грінченка