розчавичити
Розчави́чити, -чу, -чиш
гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Розчави́чити, -чу, -чиш
гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.