розчавити

Розчавити, -влю, -виш

гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчавити — розчави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчавити — Розчави́ти, -влю́, -ча́виш, -ча́влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. розчавити — РОЗЧАВИ́ТИ див. розча́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розчавити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. розчавити — див. розчавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розчавити — РОЗЧАВИ́ТИ див. розча́влювати. Словник української мови в 11 томах