Словник української мови Грінченка

розшарпувати

Розшарпувати, -пую, -єш

сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розшарпувати — розша́рпувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розшарпувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
  3. розшарпувати — -ую, -уєш, недок., розшарпати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. || Убиваючи, умертвляючи, роздирати на шматки. || перен. Розбирати, розділяти, порушуючи цілісність чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розшарпувати — РОЗША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗША́РПАТИ, аю, аєш, док. 1. Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю (Леся Українка); // кого.  Словник української мови у 20 томах
  5. розшарпувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...  Словник синонімів української мови
  6. розшарпувати — Розша́рпувати, -пую, -пуєш, -пує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розшарпувати — РОЗША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗША́РПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Різко шарпаючи, смикаючи, розривати на частини, шматки. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах