роняти Роняти, -няю, -єш гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках роняти — роня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови роняти — див. ронити. Великий тлумачний словник сучасної мови роняти — Губити, згублювати, згубити, позгублювати, загублювати, загубити, позагублювати, розгублювати, розгубити, порозгублювати, кидати, кинути, докидати, докинути, подокидати, закидати, закинути, позакидати, прикидати, прикинути, поприкидати, пускати... Словник чужослів Павло Штепа роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови у 20 томах роняти — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови в 11 томах