1. Словник української мови Грінченка

роняти

Роняти, -няю, -єш

гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роняти — роня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роняти — див. ронити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роняти — Губити, згублювати, згубити, позгублювати, загублювати, загубити, позагублювати, розгублювати, розгубити, порозгублювати, кидати, кинути, докидати, докинути, подокидати, закидати, закинути, позакидати, прикидати, прикинути, поприкидати, пускати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. роняти — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови в 11 томах