роняти

Губити, згублювати, згубити, позгублювати, загублювати, загубити, позагублювати, розгублювати, розгубити, порозгублювати, кидати, кинути, докидати, докинути, подокидати, закидати, закинути, позакидати, прикидати, прикинути, поприкидати, пускати, пустити, допускати, допустити, запускати, запустити, попускати, попустити, припускати, припустити, спускати, спустити, поспускати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роняти — роня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роняти — див. ронити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. роняти — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. роняти — РОНЯ́ТИ див. рони́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. роняти — Роняти, -няю, -єш гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119. Словник української мови Грінченка