роптати

Ремствувати, заремствувати, зремствувати, зремстати, наремствувати, наремстати, поремствувати, поремстати, уремствувати, уремстати, нарікати, наректи, понарікати, дорікати, доректи, дорікнути

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роптати — ропта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роптати — ропчу, ропчеш, недок., розм., рідко. 1》 Те саме, що ремствувати. 2》 Те саме, що дзюрчати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роптати — РОПТА́ТИ, ропщу́, ро́пщеш, діал. ропчу́, ро́пчеш, недок., розм., рідко. 1. Те саме, що ре́мствувати. [Другий монах:] Ти не ропщи. Не можна, то й не можна (Л. Костенко); Та ми не ропчем, Доріг нема, стежки, дасть біг, протопчем (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. роптати — ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько). Словник синонімів української мови
  5. роптати — РОПТА́ТИ, ропчу́, ро́пчеш, недок., розм., рідко. 1. Те саме, що ре́мствувати. Та ми не ропчем, Доріг нема, стежки, дасть біг, протопчем (Фр., XI, 1952, 138). 2. Те саме, що дзюрча́ти 1. Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода червоно і тихо леліє — не ропче (Вовчок, І, 1955, 181). Словник української мови в 11 томах
  6. роптати — Роптати, -пчу, -чеш гл. 1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть? н. п. 2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче. МВ. ІІ. 75. Словник української мови Грінченка