1. Словник української мови в 11 томах

роптати

РОПТА́ТИ, ропчу́, ро́пчеш, недок., розм., рідко.

1. Те саме, що ре́мствувати.

Та ми не ропчем, Доріг нема, стежки, дасть біг, протопчем (Фр., XI, 1952, 138).

2. Те саме, що дзюрча́ти 1.

Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода червоно і тихо леліє — не ропче (Вовчок, І, 1955, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роптати — ропта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роптати — ропчу, ропчеш, недок., розм., рідко. 1》 Те саме, що ремствувати. 2》 Те саме, що дзюрчати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роптати — Ремствувати, заремствувати, зремствувати, зремстати, наремствувати, наремстати, поремствувати, поремстати, уремствувати, уремстати, нарікати, наректи, понарікати, дорікати, доректи, дорікнути Словник чужослів Павло Штепа
  4. роптати — РОПТА́ТИ, ропщу́, ро́пщеш, діал. ропчу́, ро́пчеш, недок., розм., рідко. 1. Те саме, що ре́мствувати. [Другий монах:] Ти не ропщи. Не можна, то й не можна (Л. Костенко); Та ми не ропчем, Доріг нема, стежки, дасть біг, протопчем (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. роптати — ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько). Словник синонімів української мови
  6. роптати — Роптати, -пчу, -чеш гл. 1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть? н. п. 2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче. МВ. ІІ. 75. Словник української мови Грінченка