1. Словник української мови в 11 томах

ропуха

РОПУ́ХА, и, ж. Безхвоста земноводна тварина з горбкуватою слизовою шкірою; живе в тінистих сирих місцях, знищує шкідників рослин.

Своїм зовнішнім виглядом ропуха схожа на жабу,.. але середовище перебування і умови життя в неї трохи інші. Ропух можна зустріти вечірньої пори в саду або на городі, нерідко далеко від води (Зоол., 1957, 93);

Ропухи дуже корисні. За літо кожна жаба з’їдає більше трьох тисяч комах, слимаків, які є шкідниками дикоростучих і культурних рослин (Веч. Київ, 3. VIII 1957, 4);

Емене́ тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи (Коцюб., І, 1955, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ропуха — ропу́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ропуха — див. жаба Словник синонімів Вусика
  3. ропуха — -и, ж. Безхвоста земноводна тварина з горбкуватою слизовою шкірою; живе в тінистих сирих місцях, знищує шкідників рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ропуха — РОПУ́ХА, и, ж. Безхвоста земноводна тварина з горбкуватою слизовою шкірою, що живе в тінистих сирих місцях і знищує шкідників рослин. Емене́ тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ропуха — И, ч. і ж. Негарна людина. Фу, ропуха, а уявляє з себе принцесу. * жаба, крокодил. Словник сучасного українського сленгу
  6. ропуха — Жаба Словник застарілих та маловживаних слів
  7. ропуха — ЖА́БА (невелика безхвоста земноводна тварина); РОПУ́ХА, РО́ПАВКА (РА́ПАВКА) діал. (перев. з горбкуватою слизовою шкірою). Емене тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як й вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  8. ропуха — Ропуха, -хи ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16. Словник української мови Грінченка